За рахунок санкцій та експансії бізнесу.
За інформацією The New York Times, у Китаї в останні місяці відбулися зміни щодо експортної політики щодо рідкісноземельних металів. По-перше, з початку жовтня посилилися правила звітності експортерів, тепер китайським чиновникам буде простіше відстежити кінцевого одержувача цінної сировини. По-друге, триває процес консолідації в руках державних компаній КНР промислових ресурсів з видобутку та очищення рідкісноземельних металів не тільки на території Піднебесної, а й за її межами.
Зокрема, до кінця поточного року під контроль однієї з трьох державних компаній у Китаї, що домінують на ринку диспрозію, перейдуть дві останні видобувні шахти, які належать канадським інвесторам. Останні стверджують, що збережуть можливість постачати сировину зарубіжним клієнтам упродовж наступних п'яти років, але хто знає, що у цій сфері може змінитися навіть за найближчий рік, а зарікатися на п'ять відразу просто безглуздо.
Китайські компанії контролюють і багато родовищ рідкісноземельних металів за межами рідної країни. Це дозволяє забезпечити необхідні обсяги випуску продукції і низьку собівартість, яка позбавляє багатьох конкурентів мотивації розвиватися. Втім, ті ж американські учасники ринку заявляють, що «якщо ціна не матиме значення», вони охоче займуться модернізацією своїх потужностей з видобутку та очищення диспрозію в США без особливих коливань. До речі, академічна екосистема в Китаї також орієнтована на серйозну підтримку гірничодобувної галузі, і в технологіях очищення сировини китайські постачальники пішли від конкурентів уперед на ціле покоління. Це додатково ускладнює суперництво з ними за ціною.